Імуногістохімічна ідентифікація клітин в сірій речовині спинного мозку після нанесення тупої травми


Authors

  • Раскалєй Тетяна Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Савосько Сергій Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Раскалєй Володимир Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Ковальчук Олександр Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Раскалєй Дмитро Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • Мохаммадіян Ольга Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
📧Corresponding author

Abstract

У даній роботі висвітлюються морфологічні аспекти перебудови сірої речовини спинного мозку після його травматизації. В умовах експерименту встановлено тенденцію розвитку дегенеративних змін та збільшення кількості клітин, які характеризуються фагоцитарною активністю, у різних топографічних ділянках спинного мозку.


Keywords

травма спинного мозку сіра речовина астроцити нейродегенерація імуногістохімія

Download pdf

References

  1. Burda JE, Bernstein AM, Sofroniew MV. Astrocyte roles in traumatic brain injury. Experimental neurology. 2016; 275 (03): 305- 15. Epub 2015 Mar 28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.expneurol.2015.03.020 [PMid:25828533 PMCid:PMC4586307]
  2. von Bohlen und Halbach O. Immunohistological markers for proliferative events, gliogenesis, and neurogenesis within the adult hippocampus. Cell Tissue Res [Internet]. 2011 Jul 7; 345 (1): 1- 19. DOI: https://doi.org/10.1007/s00441-011-1196-4 [PMid:21647561]
  3. Oberheim NA, Goldman SA, Nedergaard M. Heterogeneity of astrocytic form and function. Methods Mol. Biol. 2012; 814: 23- 45. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-61779-452-0_3 [PMid:22144298 PMCid:PMC3506190]
  4. Zhang Y, Sloan SA, Clarke LE, Caneda C, Plaza CA, Blumenthal PD, Duncan JA. Purification and characterization of progenitor and mature human astrocytes reveals transcriptional and functional differences with mouse. Neuron. 2016; 89 (1): 37-53. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuron.2015.11.013 [PMid:26687838 PMCid:PMC4707064]
  5. Olude MA, Mustapha OA, Aderounmu OA, Olopade JO, Ihunwo AO. Astrocyte morphology, heterogeneity, and density in the developing African giant rat (Cricetomys gambianus). Front Neuroanat [Internet]. 2015 May 26; 9. DOI: https://doi.org/10.3389/fnana.2015.00067 [PMid:26074782 PMCid:PMC4443027]
  6. Anderson MA, Burda JE, Ren Y, Ao Y, O’ Shea TM, Kawaguchi R, Coppola G, Khakh BS, Deming TJ, Sofroniew MV. Astrocyte scar formation aids CNS axon regeneration. Nature. 2016; 532 (7598): 195- 200. DOI: https://doi.org/10.1038/nature17623 [PMid:27027288 PMCid:PMC5243141]
  7. Verkhratsky A., Nedergaard M. Physiology of astroglia. Physiological reviews. 2017; 98 (1): 239- 389. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00042.2016 [PMid:29351512 PMCid:PMC6050349]
  8. Zorec R, Araque A, Carmignoto G, Haydon PG, Verkhratsky A, Parpura V. Astroglial excitability and gliotransmission: an appraisal of Ca2+ as a signalling route. ASN Neuro 4: e00080, 2012. DOI: https://doi.org/10.1042/AN20110061 [PMid:22313347 PMCid:PMC3310306]